Стиль ар-деко набув поширення у міжвоєнний час на західноукраїнських землях. Мирного, павільйони Транспорту, броварів на Східних Торгах. У 1920-х роках елементи ар-деко використовувались для оздоблення ряду житлових будинків на вулицях Київській 24-28, Архипенка 32, О. Елементи ар-деко вводились у давніші споруди у вигляді балконів, решіток (Чорна кам’яниця, вітрина на пр. Шевченка https://pravda.if.ua/najkrashhi-sloty-prysvyacheni-kompyuternym-igram/ 10), елементів фасадів – Кам’яниця Мазанчівська, вул. Миколая, могильних пам’ятників Францішка Яворському, Адольфа Едельмана, Кароля Скібінського, Людвіка Казимира Ральського, родини Ґюрковичів (архіт. Людоміл Ґюркович) на Личаківському цвинтарі. Сам напрямок ар-деко існував і до відкриття виставки в 1925 році. Це було помітно в європейському мистецтві протягом 1920-х років.
Використання стилю значно розширилося завдяки впровадженню трафаретної системи друку pochoir (“пушар”), яка дозволила дизайнерам досягти чіткості ліній і дуже яскравих кольорів. Форми ар-деко з’явилися в одязі Поля Пуаре, Чарльза Ворта та Жана Пату. Після Першої світової війни експорт одягу та тканин став однією з найважливіших статей надходжень до бюджету Франції. Скульптури періоду ар-деко, як випливає з назви, створювалися для прикрашання офісних будівель, урядових споруд, громадських просторів та приватних салонів. Майже завжди вони несли репрезентативний характер, зазвичай з героїчними або алегоричними фігурами, залежно від функції будівлі або мецената. Вони часто служили оздобленням фасаду будівель, особливо над входом.
Промисловий дизайн[ред. | ред. код]
Основний упор робиться на верхньому світлі – масивні люстри, стельові світильники, настінні бра і приховане підсвічування (точкові, неонові, світлодіодні). Торшери і настільні лампи в арт-деко скоріше виступають красивим аксесуаром або акцентом. Підбираються світильники з теплим світлом, їх розташовують рівномірно по приміщенню для прямого і чіткого висвітлення. Для створення арт деко інтер’єру потрібно вибрати меблі в геометричних формах із хромованими або золотистими елементами.
До своєї завершеної форми Ар-деко прийшов десь у середині 30-х років XX століття. Остаточно актуалізований цей стиль був, за деякими даними, знову ж таки на виставці в Парижі, але вже 1966 року. Це той рідкісний випадок, коли відомий не лише конкретний період формування стилістики, а й певна подія, до якої вона була прив’язана. Йдеться про паризьку всесвітню виставку 1925 року, яка проходила в Парижі. Саме там були представлені перші зразки ар-деко, які вже мали всі його базові риси. Зрозуміло, 1925 був лише кульмінацією, а у формуванні стилістики зіграли роль настрою шоку, зумовленого світовою війною і наступними революційними подіями в різних країнах.
Як поєднувати арт-деко стиль з іншими стилями дизайну?
Лемпіцька писала майже виключно портрети, але в реалістичному, динамічному, барвистому стилі ар-деко. Арт деко стиль інтер’єру привертає увагу своїми вишуканими та елегантними формами, характерними рисами та декоративними елементами. Цей стиль, який виник у Франції на початку XX століття, поєднує в собі елементи різних напрямків і на сьогоднішній день є одним із найпопулярніших. Художник Андре Мар та дизайнер меблів Луї Сюе були учасниками Салону 1912 року. Після війни вони об’єдналися, щоб заснувати власну компанію, яка офіційно називалася Compagnie des Arts Française, але зазвичай відома просто як Суе і Маре. Їхні роботи вирізнялися яскравими кольорами, меблями та цінними породами дерева, такими як чорне дерево, інкрустоване перламутром, морським вуглем та посрібленим металом для створення букетів квітів. Вони розробляли все – від інтер’єрів океанських лайнерів до флаконів для парфумів під маркою Жана Пату.
Залишити відповідь Скасувати коментар
Дизайнери раннього ар-деко чітко усвідомлювали свої наміри. На відміну від Тюдорівського відродження або Класичного відродження, рух ар-деко був естетикою, яку раніше ніхто не бачив у будівлях. Лашез (1882–1935; Франція, США), художник, скульптор Ерте (Р. Тиртов; 1892–1990; Росія, Франція), архітектор і дизайнер М. Глянець, блиск і лак це невід’ємні риси інтер’єрного арт-деко. Форми світильників можуть бути від класичних з кількома кришталевими плафонами до стилізованих і абстрактних (у вигляді сонячних променів, гілки з листям, факела, розкритої квітки). Контури поверхонь, меблів або аксесуарів часто прикрашаються контрастним кольором, що підкреслює геометричність стилю. Стиль арт-деко – частково офіційність, пафос і вишуканість.